Митці львівського об’єднання «Кактус» презентували у Києві виставку незвичних образів

Ікона, творена серцем

В арт-холі «Кайрос» Ольги Богомолець відбулася презентація робіт творчої групи «Кактус» зі Львова. Ікони на виставці представлені у формі… хатинок. Кожну «оселю» художники збирали по шматочках: своєрідні «конструктори» складали з дерев’яних дрібочок та сірників, а вже потім малювали на них біблійних персонажів.

«Я маю надзвичайну слабкість до дерева: не люблю, коли його палять абощо, – розповідає «патріарх» об’єднання «Кактус», викладач Львівської академії мистецтв Лев Скоп. – Одного разу у столярному цеху я побачив ящик, повністю заповнений дерев’яними обрізками. Поклав все це до мішка, взяв його на плече та поніс до себе. Бавився з цими дрібками, наче дитина, коли їй дають іграшку! Вирішив нічого не вирізати й не випилювати – клеїти шматки дерева один до одного, як вийде».

Коли декілька дерев’яних конструкцій були готові, виникла ідея розписати їх образами. Та митці вирішили бути ще більш оригінальними: створюючи роботи, вони мінялися ролями. Тож кожен художник зміг відчути себе й «архітектором», склеюючи докупи дерев’яні шматочки та формуючи основу для ікон.

«З точки зору архітектури, тут все неправильно, – вказує пан Левко на одну з «хатинок». – Але це роблене серцем». Хоча створюючи самі образи, художники все ж покладалися не лише на власну інтуїцію. «Піднімали літературу, читали… Інколи треба піддивитися, як малювати: отак чи отак. Загалом, художник, працюючи над іконою, повинен дуже добре розбиратися у тому, що робить», – пояснює пан Левко.

"Тут все неправильно"

«Звісно, малювати на об’ємних площинах важче, ніж на полотні: тут стільки дрібних деталей! – ділиться враженнями від проекту учасниця «Кактусу» Тетяна Думан. – Проте ідея з іконописними оселями – дуже вдала. Хата – це символ усього гарного: затишку, добробуту… Це основа українського менталітету».

Художниця переконана: головне в іконі – її зміст, а не форма. Відтак, писати образи можна на будь-яких площинах. «Ікону можна намалювати навіть на піску, – переконана художниця. – Треба лишень, щоб площина, на якій постане образ, несла позитивну енергетику. Буває, що дивишся на полотно, і тобі зовсім не хочеться на ньому малювати. Я пояснюю це все енергетикою». За словами Тетяни, об’єкти нинішньої виставки створили саме з тих дрібочок, до яких «рука тягнулася».

Світла стало більше

Засновниця арт-холу «Кайрос» Ольга Богомолець переконує: тут і надалі з’являтимуться виставки, семінари та презентації книг. Проте для відбору мистецьких заходів діє один критерій – вони мають бути спрямовані на збільшення кількості світла у суспільстві. «Мистецтво не є самоціллю: це – шлях до очищення душі», – наголошує галеристка.

Нинішня виставка «Райська хатка» триватиме до 1 лютого. Адреса галереї: м. Київ, вул. Інститутська, 22/7. Вхід на виставку вільний.

До речі

Левко Скоп вже багато років реставрує ікони найстарішого в Україні дерев’яного храму – церкви святого Юра у Дрогобичі. Зовсім скоро на нашому сайті – репортаж із цієї церкви та розповідь митця про цю надзвичайну працю.

П.С. Не зовсім скоро , але почитати про реставрацію ікон церкви можна тут.

***
Спонсор запису:

Делаете ремонт и уже ищете межкомнатные двери для своей квартиры? Вам точно подойдут Киев: их можно купить по неплохой цене!

Метки: вироби з дерева, живопис