Без самовара - ані кроку
В «Українському домі» – справжнє свято. На першому поверсі приміщення розташувалися різнобарвні стенди з творами декоративно-прикладного мистецтва: різьбярство, ткацтво, вишивка, писанки, гобелени – вибирай, що хочеш! На виставці «Український сувенір-2010» представлено роботи двохсот п’ятдесяти майстрів з усієї країни.
Найбільша інтрига дводенної події – визначення переможця конкурсу на найкращий сувенір. Почесна комісія, до якої входять поціновувачі рукотворного мистецтва, обіцяють оголосити свій вердикт зовсім скоро. Після цього на переможця чекатиме бурхливе творче життя: його виробами дивуватимуть високоповажних гостей України з різних куточків світу.
У членів журі, певно, очі розбігаються: сонячний петриківський розпис аж засліплює очі, майстерні вишиванки чарують своїм рівнем виконання, а вироби з дерева так і просяться у фаворити… Кожен регіон привіз до столиці найкраще, що у нього є.
Щоправда, «відрізнилися» деякі північні та східні області. Представники Чернігівщини чомусь вирішили, що Україна має презентувати іноземним дипломатам матрьошки та самовари, а «креативники» з Луганська презентували гостям свята… медалі та ордени у коробочках. Що ж, у кожного свій хендмейд… Хоча й на такий товар є покупець: один дядько з барсеткою, проходячи повз луганський стенд, вирік: «А що? Замовлю собі медаль…»
У тому, що художній смак українців викривився у бік масового споживацтва, немає нічого дивного, вважає голова національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Шевченко. «Протягом останніх двадцяти-тридцяти років декоративно-прикладне мистецтво України майже знищили, – каже він. – Проте носії народного мистецтва нікуди не ділися, і нині вони відроджують свою справу».
За словами пана Шевченка, без державної підтримки нашим майстрам не впоратися. «Наш кордон пересікає іноземна продукція вартістю сотні мільйонів гривень – це сувеніри з Китаю, В’єтнаму, Індонезії, Туреччини, з країн Південної Америки… Із засиллям цих товарів дуже важко конкурувати нашим майстрам». Ще б пак – у нашій спілці майстрів лише вісімсот людей! І вони самотужки намагаються протистояти імпортному ширвжитку.
Крім того, майстри нарікають на брак освітніх закладів, де би вчили народному мистецтву. Нині середній вік майстра в Україні – 50-60 років, і передавати унікальні вміння майже нема кому. «Фактично, знищена система професійно-технічної освіти майстрів. Функціонує лише кілька училищ: Вижницьке, Косівське, Закарпатське… Але цього замало, така ситуація нас не влаштовує, – стверджує Євген Шевченко. – Ми хочемо, аби і на Сході, і на Півдні України існували інституції, які навчали би майстрів».
Але починати можна з малого. Осягнути ази декоративно-прикладного мистецтва можна 16 листопада в «Українському домі»: до кінця дня тут відбуватимуться майстер-класи від багатьох майстрів. Приходьте!
П.С. А ось і анонс виставки «Український сувенір-2011«! А також репортаж із виставки «Український сувенір» 2011 року.
Метки: вироби з дерева, вироби зі скла, витинанка, вишивка, кераміка, лялькарство, ткацтво