Інтерв’ю з Вікою Дюкарєвою

У Міжнародний День захисту дітей ми вирішили познайомити вас з десятирічною мисткинею зі Львова Вікторією Дюкарєвою. Дівчинка з раннього віку виготовляє дуже гарні речі з бісеру, вражаючи усіх дорослих навколо. Віка бере участь у багатьох конкурсах талантів і перемагає у них Нещодавно дівчинка повернулася додому з черговою перемогою – вона виборола перше місце на конкурсі «Смарагдові витоки», що відбувався у Мукачеві.

- Віко, як тебе прийняли у Мукачеві? Які враження ти привезла з собою?

- Враження в мене колосальні! Ми їздили також до Ужгородського замку: гуляли його дворами, фотографувалися та насолоджувалися усім навколо Вперше я потрапила на «Смарагдові витоки» два роки тому, після того, як моя вчителька гуртка Анна Ярославівна Стінська запропонувала взяти у ньому участь. На цьому конкурсі треба презентувати десять своїх робіт, а одну з них подарувати на згадку. 2009-го року я перемогла – отримала перше місце. За правилами конкурсу, якщо ти здобув перемогу, то наступного року брати участь особисто вже не можеш. Але минулого року я так хотіла знову потрапити до Мукачева, що вчителька вирішила презентувати там роботи усього нашого гуртка. Ми знову отримали перше місце! І ось 2011-й рік, і я знову поїхала цей конкурс. На ньому я презентувала колекцію головних уборів і пояс черес. І я знову перемогла! В мене – перше місце

«Подобається створювати головні убори та ґердани»

- А пам’ятаєш, яким був твій перший рукотворний виріб? Ще це було і скільки тоді тобі було років?

- Першим моїм виробом були звірята з бісеру: я робила і крокодильчиків, і лисичок, і зайчиків,і дельфінчиків. До того ж, пробувала робити прості браслети та квіточки. Мені тоді було п’ять років.

- Чому ти вирішила зайнятися саме бісерним рукоділлям?

- Прийшовши у п’ять років на рукодільний гурток, я починала з пластиліну та аплікації. І вже потім вчителька Анна Ярославівна показала нам новий вид творіння з намистинок і дротика, навчила виготовляти чарівні квіти і створювати композиції. Мене це так захопило, що я продовжую займатися тим і до цього часу!

- Які вироби любиш робити з цього матеріалу?

- Спочатку дуже любила створювати квіти, але тепер мені дуже подобається створювати головні убори, ґердани… Ну і, звичайно, час від часу роблю нові композиції з квітів.

- Знаю, що ти зробила вже багатсько прикрас із бісеру. Зізнавайся: носиш їх?

- Звичайно, я ношу свої вироби, адже це для мене своєрідні шедеври, створені своїми руками.

- А мамі твої роботи подобаються?

- Ой, моя мама – доцент-економіст, і, як вона признається, математика її засмоктала Але, звичайно, їй подобаються мої вироби, і вона мною пишається.

«Найгірше – здувати з виробів пил»

- Який виріб – найбільший у твоєму доробку?

- Найбільшим моїм виробом є пояс черес, який я створювала півроку до конкурсу «Таланти твої, Україно». На цьому конкурсі я отримала гран-прі. А ще, велика робота – це плетений на станку образ Казанської Пресвятої Богородиці – його я плела майже рік.

- Де, зазвичай, береш схеми візерунків?

- У мене дуже багато книжок з бісероплетіння і журналів. А ще, цих візерунків багато у моєї вчительки

- Що легше – робити прикраси за готовими схемами чи вигадувати їх самотужки?

- Звичайно, з готових схем робити вироби легше, але деколи я додаю свої ідеї.

- Скільки у тебе зараз відтінків бісеру? Рукодільні запаси, мабуть, займають багато місця вдома?..

- Ой, скільки їх, я не рахувала, але те, що бісеру надзвичайно багато, можете мені повірити! Створені вироби дійсно займають багато місця, але найгірше – це те, що постійно треба здувати з них пил…

Хлопці теж хочуть таке робити!

- Уявляю, як захоплюються твоїми прикрасами у школі. Однокласниці вже просили, щоб ти навчила їх робити таку красу?

- У листопаді у нас у школі був тиждень початкової школи, у рамках якого відбувалася моя персональна виставка робіт з бісеру. Вона справила велике враження не лише на моїх однокласників, але і на тих людей, які, як по циганській пошті, приходили, щоб подивитися на мої роботи. Після того багато моїх друзів записалися до цього гуртка: навчитися рукоділлю хочуть не лише дівчата, але й хлопці.

- Як вважаєш: бісерні прикраси можуть бути гарніші, ніж коштовності?

- У кожного – свої цінності, але бісерні вироби надзвичайно цікаві, вони веселіші і в дечому навіть гарніші за ювелірні прикраси. Вони своїм кольором створюють настрій. А по цінності, думаю, вони не дуже відрізняються, адже якісний бісер (з яким працюю і я) є досить дорогим задоволенням.

-  Скільки часу ти приділяєш своєму хобі?

- Це залежить від того, що я створюю. Але часу приділяю достатньо…

- Цікаво, чи лишається у тебе час, наприклад, на читання книжок чи на прогулянки з друзями

- У мене дуже багато друзів, особливо хлопців, з якими я дружу ще з двох років. Тому гуляю я по мірі можливостей. А ще, я займаюся бальними танцями у школі «Рондо», відвідую гурток плетіння та гачкування, а також гурток малювання у студії «Гарбуз».

«Дорослі не хочуть вірити, що ці роботи створюю я» collection-zagadok

- Як реагують на твої витвори дорослі? Певно, на конкурсах ти змагаєшся і зі старшими майстринями…

- Дорослі часто не дуже хочуть вірити, що ці роботи створюю я. Їм здається,що дитина не може зробити щось подібне. Правда, вдосконалити виріб, пришити щось чи допомогти в кінцевому результаті мені допомагає вчителька. Але створення бісерної частини – це робота моїх рук. Поки що вчителька допомагає мені, але я переймаю у неї досвід, щоб згодом і самій повністю доробляти свої вироби.

- До речі, про конкурси: що тобі дає участь у них?

- Вона дає впевненість у своїх силах. Хоча у конкурсах не завжди є справедливість… Та й конкурсів, де можна було би показати свої вміння, на жаль, є надзвичайно мало. А так хочеться, щоб люди побачили мої вироби!..

- Який бісерний виріб мрієш зробити найближчим часом?

- Найближчим часом хотілося би створити старовинну сумку через плече,яку носили у 19 столітті гуцули.

- Який ще вид рукоділля, окрім бісероплетіння, тебе приваблює?

- Мені подобається шити, вишивати, плести та гачкувати. Зараз опановую гачкування і плетіння у гуртку, а от шити і вишивати поки що вчуся сама.

- Відкрий нам таємницю: у майбутньому ти хочеш обрати професію, пов’язану з дизайном, чи хочеш, щоб рукоділля залишилося лише захопленням?

- Знаєте, на даний момент я дуже хочу бути дизайнером-флористом, адже квіти з бісеру – це краса, а композиції з живих квітів – це задоволення, гарний настрій, неповторна думка та гарні ідеї. А якщо моє захоплення буде моєю професією, то, думаю, життя вдасться.

P.S. У конкурсі Диво-дитина, про який ми писали нещодавно, Віка не виграла: журі не включило її до трійки переможців. Проте у «народному» інтернет-голосуванні майстриня посіла перше місце у своїй номінації, тож вітаємо Віку ще й з цією підкореною вершиною!

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

***

Подяка:

Не хотите пропускать ни одной новинки кинопроката? Тогда вам нужна : следите за афишей, и всегда будете в курсе, какое кино выходит в прокат!

Метки: бісероплетіння