«Скажена вовна – це поєднання непоєднуваного» 

Львівська майстриня творить текстильні дива: її сумочки, сукні, шарфи та паски – просто надзвичайні. Окрім звичних рукодільних «фокусів» (аплікації, акрилового розпису, вишивки стрічками та нитками), Галина використовує у своїй творчості новий цікавий прийом. «Crazy Wool» – так називається техніка, яка дозволяє творити неперевершені речі, зшиваючи докупи різні матеріали.

- Галино, розкажіть, із чого почалася Ваша рукодільна творчість? 

- Шити на замовлення я почала, ще навчаючись на 3-4 курсах Львівського технікуму легкої промисловості. Хочу відзначити, що спочатку ця справа була моїм основним заробітком, але згодом я здобула вищу освіту (не зі сфері легкої промисловості) і пішла працювати на приватне підприємство. Увесь цей час продовжувала шити, тільки вже в менших об`ємах. На замовлення робила верхній та легкий одяг, весільні та випускні плаття. Згодом, через деякі обставини я перестала шити на замовлення. Відмовитися від голки з ниткою не змогла, тож так і почалося моє рукоділля… 

- Що спонукало Вас вступити до технікуму легкої промисловості? Ви від самого дитинства любили працювати з тканиною та нитками?

- О так, у дитинстві я  любила порізати мамині сукні на плаття для ляльок! Тому після закінчення школи без сумнівів занесла документи до технікуму легкої промисловості. 

- Якими «бонусами» Вас наділив технікум? Чи допомогло профільне навчання розкрити Ваш творчий потенціал?

- Технікум я закінчила з червоним дипломом. Один з основних бонусів, який він мені дав, – це здобуті знання з технології виготовлення виробів.

«Працювала прасувальницею»

- Знаю, що Ви встигли попрацювати на великому швейному виробництві. Розкажіть про цей досвід.

- Це був досвід роботи на одній зі львівських швейних фабрик відразу після закінчення технікуму: я працювала прасувальницею. Згодом зрозуміла, що мені ближче до серця створювати виріб від початку до кінця, а не працювати на потоці, виконуючи одну і ту саму операцію… 

- Де краще створювати текстильні вироби – серед фахівців на швейному підприємстві чи у себе вдома, під улюблену музику?  

- Для мене не так важливо, де творити: головне, аби вистачало робочого простору. Має бути багато місця, щоб можна було гарно все розкласти, і щоб нічого не заважало працювати. 

- З чого починається творення речі? Звідки берете натхнення на такі креативні витвори?

- Ідеї для створення нових речей я черпаю зі спілкування з природою, із вражень від подорожей. Звичайно, багато енергії витрачається на нову ідею, але коли вона втілюється, то вже сам готовий виріб стає джерелом енергії та натхнення.

«Мій весільний «стаж» – приблизно п’ятдесят суконь»

- Чому Ви вирішили оздоблювати вироби аплікацією, вишивкою бісером, акриловим розписом, вишивкою стрічками?.. Без них речі виходять не такі привабливі?

- Без них речі просто інші… Як на мене, оздоба надає виробам  характеру та  певного шарму, робить їх особливими, не схожими на інші. 

- Мабуть, Ви не встигаєте виготовити річ, як на неї вже знаходяться майбутні власники. Чи легко дарувати та продавати вироби, у які було вкладено стільки часу та енергії?

- Зовсім ні: мені, навпаки, дуже приємно, коли людям подобаються мої вироби, і вони з задоволенням користуються ними, а дехто стає постійним клієнтом. 

- Окрім сумочок, поясів та шаликів, Ви робите ще й весільні сукні. Скількох наречених вже вбрали?

- Весільні сукні – це моє минуле, до якого я, можливо, колись повернусь. А мій весільний «стаж» – приблизно п’ятдесят суконь… 

- Пошиття весільної сукні – складний процес? Скільки часу на нього йде?  

- Так, це складний, але одночасно і надзвичайно цікавий процес. А час на пошиття прямо пропорційно залежить від моделі сукні і тканини, з якої вона виготовляється… Наприклад, простеньку сукню можна пошити і за пару днів, тоді як плаття складного фасону чи з великою кількістю ручної вишивки потребує в кілька раз більше часу…

«Перший шалик полетів до смітника»

- Розкажіть, як Ви захопилися технікою «crazy wool» (дослівно – «скажена вовна»)? Чим саме вона Вас привабила?

- На цю техніку я натрапила зовсім випадково, шукаючи в просторах інтернету інформацію про виготовлення виробів. Вона привабила мене можливістю виготовлення нетканого полотна, з якого можна створювати різноманітні вироби. 

- Якою була Ваша перша спроба у цій техніці?

- Перша спроба була з «економ-варіанту». Насправді, для техніки «крейзі-вул» необхідний водорозчинний флізелін, а я знайшла в Інтернеті «економ варіант»: можна «крейзіти» за допомогою серветок. От я і спробувала зробити перший шарфик на серветках. Було цікаво, як цей виріб виглядатиме Незважаючи на залишки серветок на шарфі, результат мені все-таки сподобався. Тому я почала шукати, де можна придбати цей загадковий тоді для мене флізелін, а шарф, звичайно ж, полетів до смітника. Не вистачило терпіння для очищення його від шматочків серветки…  

- Що можна робити зі «скаженої вовни»? Ця техніка створена для шаликів чи з її допомогою можна виготовити все, що заманеться?

- Наскільки я знаю, у цій техніці можна виготовити і сукні, і кофти, і навіть пальта. Я поки що «крейзіла» тільки шарфи та сумки, але це – лише початок  

- А яка річ серед Ваших виробів – найбільш «скажена»?

- Ця техніка називається «крейзі», оскільки можна створювати полотно з яких завгодно матеріалів: і з ниток, і з тасьми, і зі стрічок, і з мережива, і навіть із залишків тканин. «Скажена вовна» – це поєднання непоєднуваного. Серед моїх виробів найбільш скаженими є шарфи, в яких нитки різноманітного складу поєднуються і створюють оригінальні фактури.

«Попереду – багато цікавого»

- Галино, зараз Ви працюєте у багатьох техніках, створюючи зовсім різні вироби. На цьому «наборі» хочете зупинитися чи прагнете ще більше розширити свій творчий «горизонт»?

-  Довершеність не має межі, тож попереду на мене чекає ще багато цікавого. Зараз є дуже багато нових матеріалів та технологій, які дають творчі можливості і допомагають реалізовувати нові задумки… Стільки простору для фантазій та творчості… Я матиму, на чому зупинитися  

- Про що Ви мрієте?

- А мрії в мене банальні: щаслива та здорова сім’я, а також мандри навколо світу

 

Лікнеп

«Crazy wool» – це техніка, яка дозволяє поєднати різні шматочки матеріалів у ціле полотно. Для цього треба зробити флізеліновий «бутерброд»: затиснути між двома шматками розчинного флізеліну майбутній виріб (наприклад, шалик), складений з різних ниток. Потім – зафіксувати «напівфабрикат» булавками та як завгодно прострочити на машинці. Найчастіше майстрині вдаються до прострочення великих клітин, які потім і триматимуть виріб. Після того, як клітини готові, виріб опускають у посудину з водою та тримають там, поки флізелін не розтане. Треба лише висушити шалик – і робота готова

***

Спонсор запису:

Хороший хозяин знает, что самая незаменимая вещь в хозяйстве - . Они пригодятся дома, на даче, в машине: коврики резиновые - отличный выбор!

Метки: вишивка, шиття