У столиці показують предмети старовини з колекції графа Лянцкоронського

Фрагмент аплікації з атласу, парчі та полотна, XVIII ст., Європа

Сьогодні бульваром Шевченка, що у Києві, було важко не лише проїхати, а й пройти. Тротуар біля Національного музею Тараса Шевченка буквально перекрили поціновувачі старовини, які прагнули потрапити до приміщення. У музеї урочисто відкрили виставку «Скарби графа Лянцкоронського зі збірки музею «Дрогобиччина». Наукова реставрація».

Панно з аплікацією повністю. Тканини, сухозлітка, паперова основа, клейові фарби, тасьма.

Експонати виставки – понад сто п’ятдесят шедеврів старовинного мистецтва з різних куточків світу. Це твори живопису, графіки, кераміка, іконописні роботи, поліхромна скульптура, стародруки, вироби з металу, тканини та навіть зразки меблів. Усі ці шедеври, які зібрали воєдино польський меценат Кароль Анатолій Лянцкоронський та його син Антон, відреставрували фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Декоративний годинник, XIX ст. Левкас, дерево, позолота, сплави на основі міді, емаль, чорний метал.

Кароль Лянцкоронський (1848 – 1933 рр.) був польським магнатом, аристократом, охмістром двору цісаря Франца Йосифа, а також кавалером ордену Золотого Руна. Він був затятим мандрівником, колекціонером та знавцем італійського Ренесансу, тож впродовж свого життя зібрав чималу колекцію творів мистецтва. За величиною вона була третя в Австро-Угорській імперії. Лянцкоронський зберігав експонати своєї колекції у спеціально зведеному палаці у Відні, а також у літній резиденції у Роздолі, що на Львівщині.

Посудина зі зміями, XVIII ст., Індія. Керамічна маса, розпис, полива.

Перед Першою світовою війною він вивіз найцінніші експонати до віденського палацу, доповнивши їх новими надбаннями. Після смерті Кароля меценатську справу продовжив його син Антон Лянцкоронський. Проте 1939-го року гестапо реквізувало віденську колекцію Лянцкоронських. Найкращі полотна мали забрати собі Гітлер та Геринг, а вже за декілька років Борман наказав знищити всю колекцію. Скарби дожили до наших днів завдяки австрійському унтер-офіцеру, який не підірвав їх.

Український дзбан ХІХ ст., Баранівка. Глина, емаль, полива, розпис.

Після війни граф Антон Лянцкоронський перевіз врятоване зібрання до Швейцарії – до замку Гогенемс. 1994-го року графиня Кароліна Лянцкоронська (остання з роду Лянцкоронських) подарувала родинні збірки польським музеям: Королівському замку у Варшаві та Вавелю у Кракові.

Фрагмент гобелену ручної роботи, 20-ті роки ХХ ст., Західна Європа. Шовк, рослинні волокна.

Твори, які залишилися у Роздолі після часткової евакуації колекції напередодні світових війн, нині зберігаються у музеї «Дрогобиччина». Саме їх нині презентували у столиці, попередньо відреставрувавши.

Слуцький пояс. 1791-1812 роки, Річ Посполита. Шовк, тасьма з бахромою.

Побачити унікальні експонати можна до 30 жовтня у Музеї Тараса Шевченка. Адреса музею: Київ, б-р Шевченка, 12. Час роботи музею: вівторок – неділя, з 10:00 до 18:00. Вихідний день – понеділок. Телефони: (044) 246-41-62, (044)234-51-21.

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

Метки: вироби з дерева, вишивка, кераміка, ткацтво