А потім знаходиться і нищить українського виробника

Суконні тканини чернігівського виробництва

Сьогодні, у День працівників легкої промисловості, хотілося розповісти вам про здобутки наших виробників. Найкращий приклад успішного підприємства – Чернігівський камвольно-суконний комбінат «Чексіл»: його продукцію одна поперед одною поспішають купити західні фабрики з пошиття одягу. Проте продати тканини в Україні «Чексілу» надзвичайно важко, тому сьогоднішня стаття буде не зовсім святкова

«Чексіл» – один із найбільших виробників вовняних тканин в Європі. У цьому напрямку підприємство працює вже майже п’ятдесят років. Ось що виробляє Чернігівський камвольно-суконний комбінат:

* вовняні тканини

* пальтові тканини

* костюмні тканини (єдиний в Україні виробник, зі тканини якого можна пошити )

* пряжа для тканин

* пряжа для трикотажу (для машинного плетіння)

Костюмні тканини

Більше половини продукції підприємства йде на експорт. Тканини «Чексіл» купують країни Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Росія та навіть Китай. Вироби, пошиті з тканини Чернігівського камвольно-суконного комбінату, продаються у великих мережевих магазинах Європи. Проте на українському ринку «Чексіл» почувається не дуже добре. Тут тепліше приймають вироби іноземних виробників, завезені нелегально, стверджує віце-президент ВАТ КСК «Чексіл» Дмитро Попов.

«Нам набагато легше продати свою продукцію за кордоном, незважаючи на те, що при її вивезенні ми втрачаємо ПДВ (цей податок держава або повертає з величезними проблемами, або не повертає взагалі), – каже пан Дмитро. – Чому ми не можемо продавати тканини в Україні? Тому що митна служба робить зусилля, аби приборкати «сірий» імпорт. Виробник, який чесно сплачує зі своєї продукції 20% ПДВ, цілком конкурентоспроможний з імпортером, який завозить продукцію з Китаю. Проте за рахунок отих «бонусів», які імпортні речі отримують на митниці (завдяки «правильному» розмитненню), саме завізний товар стає більш конкурентоздатний».

До того ж, каже Дмитро Попов, імпортний одяг дуже часто «губиться» на митниці та ввозиться неофіційно. «А от наш товар податкова інспекція відслідковує: ми платимо податки, тож нас легко можна знайти», – розповідає він.

Український ватин

«Вже багато років наша держава тисне на бізнес. Нині навіть у таких країнах, як Росія та Білорусь (де економіка дуже схожа на нашу), держава починає повертатися обличчям до виробників, – відзначає пан Попов. – У Росії та Білорусі підприємствам вовняної промисловості виділяють дуже великі кредити. Там піклуються, щоб їхні підприємства (хоча би флагмани галузі) вижили».

За словами Дмитра Попова, це – не просто добра воля чиновників: такий підхід продиктований ситуацією на ринку. «Китайські виробники «задавили» легку промисловість в усьому світі. Це – планомірна політика цієї держави: спочатку, за рахунок демпінгових цін та підтримки своїх виробників, зруйнувати легку промисловість конкурентів, а потім, після того, як відбудеться руйнування, почати диктувати умови гри у всьому світі», – розповідає він.

Нині китайські виробники вже почали процес підняття цін.  А от коли він завершиться і до якої межі дійде – невідомо, каже Дмитро Попов. «Держава, яка не хоче годувати власну армію, буде годувати чужу. Те саме можна сказати і про нашу галузь: якщо держава не хоче підтримати своїх виробників, вона буде обслуговувати підприємства легкої промисловості Китайської народної республіки, – переконаний віце-президент ВАТ КСК «Чексіл». – Найближчим часом ми будемо настільки протистояти промисловому диктату зовні, наскільки зможемо протиставити йому своїх виробників».

До речі

Інколи рукодільниці, взявши до рук моток пряжі «Чексіл», дивуються, як можна плести, і потім ще й носити вироби з таких колючих ниток. Та й взагалі – щось вибір пряжі у цього підприємства невеликий: лише декілька бліденьких кольорів. Насправді ж, Чернігівський камвольно-суконний комбінат не виготовляє пряжу для населення (для ручного плетіння). Уся пряжа цього підприємства призначена для тканин, які виготовляють на тому-таки «Чексілі».

«У нас – повний цикл: від вовняного волокна до готової тканини. Стосовно ж пряжі для населення, то найближче до Києва підприємство, яке виготовляє якісну пряжу, це «Троїцька мануфактура» у Підмовков’ї», – каже Дмитро Попов. А з приводу палітри пряжі «Чексіл» він зазначає: «Подивіться, у якій палітрі ходять люди: чорний, сірий, бежевий, темно-синій, коричневий… Для пальт чи костюмів ультраяскраві кольори не потрібні».

* Усі фото – з сайту ksk.com.ua

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

Метки: легкопром