«Лялька поїхала до Києва у моїй спідниці»

Неділя, 22 Серпня, 2010

Майстриня зі Львова віддає своїм мотанкам найулюбленіші речі  

Ляльки Оксани Смереки-Малик вбрані зі смаком

Оксана Смерека-Малик робить каркасні мотанки. Для їхнього виготовлення не використовує голки: шматочки матерії просто намотує нитками на каркас. Голку застосовує лише для оздоби: наприклад, якщо треба щось пришити до віночка, який прикрашає голову ляльки. Проте, на відміну від традиційних українських мотанок, ляльки пані Оксани мають руки, які можна «крутити» у будь-який бік. Це надає їм певної «рухливості»: здається, ніби ляльки от-от візьмуться за руки та почнуть танцювати. «Для того, щоб зробити ручки, беру звичайний дротик та згинаю його один раз. Як він зігнеться – така й буде рука у майбутньої ляльки», – розповідає майстриня.

Пані Оксана прийшла до виготовлення ляльок лише чотири місяці тому, проте зізнається: завжди любила творити щось руками. «Я постійно робила якісь листівочки, витинанки… На Великдень ладнала тематичні композиції не лише для себе – прикрашала ними під’їзд, щоб порадіти могли і сусіди», – каже вона.

Робити мотанки Оксана Смерека-Малик почала несподівано. «До мене в гості приїхала товаришка з-за кордону, яка дуже хотіла мати оберегову ляльку, – розповідає майстриня. – Я пішла на Вернісаж у Львові, і з усього розмаїття ляльок не змогла знайти таку, яка би мені сподобалася. Відтак, вирішила зробити ляльку самотужки…» 

Майстриня з улюбленою мотанкою

Друге життя улюблених речей

Оксана Смерека-Малик виготовляє ляльок з традиційних матеріалів – у нагоді стають тканина та нитки. Коли лише починала займатися лялькарством, перші клаптики полотна знайшла у себе вдома: у шафі та швейній машині. Двадцять років тому, коли з одягом було скрутніше, майстриня шила речі на машинці. З того часу «запаси» тканини чекали на свій час.

Інколи ляльки вимагають особливих «жертв»: зазіхають на гардероб їхньої «матусі». «Коли я доробляла Спасівську ґаздиню – велику ляльку – не мала великого шматка матерії для її спідниці. Витягнула з шафи свою спідницю, яку цього літа не вбирала, і вирішила, що вона підійде якнайкраще. У результаті, лялька поїхала до Києва у моїй спідниці», – ділиться пані Оксана. На одній з каркасних мотанок також красується хустка, яку завязувала Оксані Смереці-Малик її свекруха на Весіллі. Багато ляльок вбрані у шматочки якісного одягу мами майстрині. «Я дуже тішуся, що ці прекрасні речі отримують друге життя», – каже лялькарка.

У центрі - та сама Спасівська ґаздиня

«То, може, трохи дивно, але коли я дивлюся на будь-яку тканину, перше, про що думаю, – яка з цього буде лялька. Проте, починаючи роботу, до кінця не знаю, якою вийде мотанка», – зізнається вона.

Улюблений матеріал майстрині – декоративна тасьма. Пані Оксана любить оздоблювати нею кептарі, запаски, рукава суконь своїх мотанок. «Я планувала привезти до Києва менше ляльок, але не змогла цього зробити: у мене був шматочок однієї тасьми, шматочок іншої… Довелося зробити більше мотанок!» – сміється Оксана Смерека-Малик.

Без прикрас – ані кроку!

Скільки часу витрачає майстриня на одну мотанку – важко сказати. Кожна лялечка вимагає індивідуального підходу. Дуже тривалий етап – підбір тканини та її підготовка: полотно треба виторочити, попрасувати… Далі – легше: протягом двох годин пані Оксана може змотати одну лялечку. Проте найбільше часу забирає оздоблення голови ляльки. «Я люблю виплітати хустки для своїх мотанок, плести вінки та робити китиці, – каже лялькарка. – Коли робота над прикрасами завершена, я вважаю, що лялька вже повністю вбрана – так само, як жінка, яка вдягнула намисто».

У доробку Оксани Смереки-Малик вже понад сто каркасних мотанок. Деякі з них вже «прописалися» у Канаді, США, Франції, Бельгії, Іспанії, Чехії та Польщі. Решта ляльок поки що «мешкають» у майстрині вдома. Пані Оксана каже, що вона займають забагато місця: засилля мотанок її чоловік та син називають «атакою клонів». Тож ляльки зараз шукають нових господарів, які би полюбили їх та прийняли до себе.

Львівські мотані панянки

Подивитися на дивовижні мотанки та обрати собі лялечку можна у Музеї Івана Гончара у Києві до 31 серпня.

***

Спонсор запису:

Хотите побывать в столице? Не забудьте позаботиться о ночевке - изучите, какие есть . Сделайте свой визит комфортным!

Метки: