«Малюю візерунки кольоровими фломастерами»

Нашу нинішню співрозмовницю ви могли бачити на різноманітних ярмарках та фестивалях. Де багато народу – там і чарівні бісерні роботи пані Марії. Майстриня народилася у Косівському районі Івано-Франківської області. Зараз живе і надзвичайно плідно працює теж недалечко – у селі П’ядики Коломийського району. Марії Чулак вже сімдесят сім років, але невтомна майстриня продовжує дарувати українкам розкішні прикраси з бісеру.

- Пані Маріє, коли Ви розпочали свою бісерну діяльність?

- Я з дитинства хотіла робити прикраси з бісеру: у наших краях, традиційно, кожна дівчина мала силянку. Тож виходила заміж я вже у власній силянці. Тоді дуже важко було дістати бісер, але я його якось назбирала та зробила собі невеличку прикрасу. У ті часи (а це був 1956-й рік) на Гуцульщині ще не було моди виходити заміж у білому, тож моя силянка була різнобарвна, як усі подібні гуцульські прикраси.

- Де ж Ви тоді брали бісер?

- Доводилося шукати між жінками: в тої трошки того кольору є, в іншої – трошки того… Так і складалася силянка.

«Користуюся лише чеським бісером»

- Серед ваших подруг тоді хтось займався бісероплетінням?

- Ніхто. Моя бабця вміла робити прикраси – усі знання вона передала мені. А так – майже ніхто такого не робив. Було таке, що на одне село є лише одна-дві майстрині, які працюють із бісером.

- Ви сказали, що раніше було дуже важко знайти бісер. А де зараз берете його?

- Зараз, на щастя, такої проблеми немає, тож купую бісер у магазинах. Користуюся лише чеським бісером. З того дешевого, китайського, ніколи нічого не роблю – то є груба, нездала робота. Поганий бісер вигорає, тому просто не хочу марнувати на нього свій час. Тому люблю бісер із Чехії.

- Хотіли би спробувати ще дорожчий бісер, ніж чеський?

- Японський бісер дорожчий від чеського. Він дуже якісний, але ж із нього і робота виходить дорога… А зараз не всі хочуть таке купувати: дорожнеча продуктів змушує людей заощаджувати, тому на прикраси витрачають менше грошей. Жінки хочуть гарні прикраси, але щоб ті були не дуже дорогими.

«В одній клітинці роблю чотири хрестики»

- Де берете орнаменти для прикрас?

- Орнаменти розробляю сама. Першу схему зробила 1990-го року… Через рік вже відкрила свою першу виставку, на якій було сімдесят п’ять робіт. Усі ці прикраси виплела за своїми схемами.

- Як ви створюєте орнаменти? Малюєте їх на папері?

- Малюю візерунки кольоровими фломастерами. Беру зошит у клітинку, відкриваю чисту сторінку та малюю. Схема виходить, ніби для вишивки хрестиком. Щоб вмістити одну схему на сторінці, в одній клітинці роблю чотири «хрестики».

- Пані Маріє, зараз Ви на пенсії. А ким працювали раніше?

- Я була начальником цеху художніх промислів. Там я розробляла візерунки для вишивання: за моїми схемами працювали вишивальниці. З бісеру ми робили такі собі «ромашечки», і розсилали ті вироби по всьому Радянському Союзу.

- Скільки прикрас робите за рік?

- Великих виробів багато не зробиш… А от маленьких можна наплести багато. Наприклад, можу зробити дві дрібні бісерні прикраси на день. На один великий гердан потрібно від трьох до п’яти днів – це вже залежить від того, як піде робота. Від 1991-го року я входжу до Спілки народних майстрів України, тож трохи виробів вже зробила… Вже об’їздила з ними всю Україну, побувала на різних фестивалях. На всіх виставках, де я беру участь, до мене підходять та запрошують ще на якийсь фестиваль… Люблю всюди їздити, спілкуватися з людьми!

«Треба їсти моркву»

- А як ваші нащадки ставляться до бісероплетіння?

- Дочка вже теж у Спілці народних майстрів. Онучка теж вміє плести гарні речі – це у нас родинна традиція.

- Які у вас найбільш улюблені вироби? Мабуть, гердани?

- Ви знаєте, мені зараз легше робити кольорові силянки. Але й гердани люблю… Роблю все, що люди замовляють.

- На очі ніколи не скаржилися?

- Чесно кажучи, з 91-го року сидіти тільки на бісері… Очі вже дуже болять. Трошки пороблю, і починають боліти – треба робити перерву. Годинку відпочину, а потім знову сідаю плести.

- Може, маєте пораду для майстринь: що треба робити, щоб вберегти свої очі?

- Є в мене такий рецепт – треба їсти моркву із оливковою олією. Моркву треба натерти, змішати з олією і їсти хоча би раз на день. Я на собі відчула, що це дійсно допомагає.

- Як Ви би описали ідеальну прикрасу із бісеру?

- У нас колись казали, що у бісерній прикрасі мають бути усі земні кольори. Тільки тоді вона буде людині оберегом, адже матиме зв`язок із землею. А одна віщунка сказала, що людину захищають самі лише переплетіння, яких дуже багато у бісерних прикрасах. Тож такі вироби на перший погляд – лише прикраси, а насправді це ще й гарний оберіг.

Метки: бісероплетіння