Талановита лялькарка Валентина Олійник провела вже багатсько майстер-класів для своїх учнів. Тепер черга за вами: пропонуємо приєднатися до створення автентичної української мотанки з малюком!

Для виготовлення мотанки з немовлям нам знадобляться: біла тканина, щільна тканина для голови ляльки, різнобарвні шматочки тканини для «одягу», міцна нитка для намотувань, ножиці та кольорові нитки на хрест для обличчя.

Крок 1. Беремо щільну тканину та пригортаємо верхню та нижню частини до центру. Складаємо вдвічі та починаємо мотати, формуючи спіраль (символ зв’язку з поколіннями). Замотуємо у цю спіраль усі наші світлі думки.

Крок 2. Замотуємо спіраль в білу тканинку та формуємо голову. Щільно огорнувши основу тканиною, робимо «шию» – обв’язуємо ниткою по колу. Мотати треба обов’язково від себе – за рухом сонця та життя. Лялька має бути без вузлів, тому закріплюємо нитку петлею.

Для більшої впевненості можна проробити це декілька разів. Цю нитку здавна вважали золотою ниткою долі, яку плете для нас велика Богиня-Мати. Для того, щоб у житті не було «вузлів», уникаємо їх і у процесі створення ляльки.

Крок 3. Найважливіший етап – намотування хреста на обличчі ляльки. Підбираємо нитки, аби вони личили до обраних кольорів майбутньої одежі мотанки. Крім того, треба виходити зі значення кольорів:

зелений – колір здоров’я та багатства;

червоний – колір життя, вогню, кохання;

жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;

синій – колір творчості та саморозвитку;

фіолетовий – колір мудрості;

золотий – колір Божої любові.

Обводимо нитку (ми взяли жовту) навколо шиї ляльки та, притримуючи пальцем, ведемо її через обличчя вгору. Після вертикальної лінії переходимо до горизонтальної. Вона означає буденні клопоти, тож у горизонтальну лінію лялькарки вкладають більш «приземлені» бажання. А вертикальна лінія – це лінія духовного розвитку. Цією лінією вимотували три основні події у житті жінки: народження, весілля та смерть.

Нитками інших кольорів обводимо контури попередніх. Хрест не завжди лягає рівно, але його можна підправити.

Крок 4. Тепер треба зробити для мотанки білу хустинку й огорнути нею голову ляльки. Перев’язуємо хустку під готовою ляльки цупкою ниткою й, не відрізаючи її, мотаємо «тіло» ляльки: від голови десь п’ять сантиметрів вниз.

Крок 6. Настав час виготовити ляльці руки. Для цього обираємо квадратний шматочок різнобарвної тканини. Колір цього відрізка має бути таким, яким ми хочемо бачити «верхній» шар одягу ляльки. Починаємо так само, як і з основою голови лялечки: завертаємо до центру верхню та нижню частини тканини й ще раз складаємо тканину вдвічі. По краях цієї «трубочки» будуть «кисті» мотанки: ми формуємо їх, перев’язуючи нитками та. Дуже важливо слідкувати, аби усі намотування були за рухом сонця, від себе.

Крок 7. Приладнуємо ручки до основи ляльки: примотуємо їх навхрест та закріплюємо нитку на спині ляльки за допомогою петлі.

Крок 8. Примотуємо нижню спідницю. Її верх ладнаємо під руками ляльки. Для того, щоб спідниця вийшла охайною, розпрямляємо шматочок тканини, заготований для неї, та кладемо на нього ляльку обличчям донизу приблизно на такому рівні:

Примотуємо спідницю до основи ляльки ниткою та фіксуємо нитку петлею. А тепер вивертаємо тканину: нижня спідниця готова!

Крок 9. Наступна одежа – фартушок. Тепер можна відійти від вузликового «табу»: саме на фартуху можна зробити вузол. Справа в тому, що фартух здавна вважали символом єднання жінки з землею: чим він довший, тим міцніший зв`язок жінки з родючістю. Фартух можна накладати під верхньою спідницею або над нею. Ми вирішили сховати фартушок під спідницею. Примотуємо його таким самим чином, як і нижню спідницю.

Робимо те саме і з верхньою спідницею, але спереду залишаємо невеличкий «просвіт» у тканині, через який має виглядати фартушок. Пишність спідниці залежить від ширини відрізу тканини, який ви оберете. Ми взяли широкий шматочок, тож і спідниця у нас вийшла пишна:

Крок 11. Робимо ще одну хусточку для мотанки. Вбрання та хусток на ляльці має бути багато: це символізує зв`язок поколінь. Тож після другої, даруємо ляльці ще одну, третю хустинку. Її можна зав’язати вузлом на спині лялечки.

Крок 12. Пасок – дуже важлива деталь у вбранні ляльки: він захищає її від усього лихого. Його можна зробити зі стрічки або просто з міцної нитки. На паску можна зав’язати вузол: або посередині талії, або збоку. Ми зав’язуємо пасок за спиною ляльки, адже спереду в неї буде немовля. Прикрашаємо ручки нашої мотанки гарними стрічками.

Крок 13. Починаємо мотати дитинку. Беремо шматочок будь-якої натуральної тканини (також можна використати травичку чи лаванду) та робимо з нього таку саму спіраль, яку ми робили для голови ляльки. Замотуємо спіраль у білу тканину та обмотуємо ниткою за рухом сонця. Після цього загортаємо «малятко» кольоровою тканиною та замотуємо льняною ниткою. До речі, на дитині можна зав’язати вузлика. На її обличчі хреста не робимо, адже малятко лише починає жити та «малювати» свою долю.

Крок 14. Наша лялька «дивиться» у правий бік, тож дитинку ми приладнаємо саме туди. Примотуємо дитину до мотанки-матусі не дуже щільно, але і не вільно: щоб трималася. Мотанка з немовлям готова!

P.S. Лялька може «стояти» на ніжці: для цього її можна примотати до основи мотанки.

Лікнеп

Мотати ляльку можна лише тоді, коли на небі – молодий місяць. Десь такий, як зараз (ви зрозуміли натяк)

До речі

По вихідних наша майстриня Валентина Олійник проводить майстер-класи у київському салоні «Svami» (вул. Ярославська, 55). Тож якщо ви хочете виготовити власну мотанку – не оминіть цієї можливості. На урок з виготовлення мотанок можна записатися за телефоном: (067)501-61-70.

Метки: лялькарство