«Ми шиємо одяг MOSCHINO»

Вівторок, 10 Травня, 2011

Ужгородська швейна фабрика більше «дружить» із закордонними споживачами, аніж із українськими

Можливо, цю сукню також зшили в Ужгороді. Фото з сайту moschino.com

Український легкопром може пишатися Ужгородською швейною фабрикою: тут виготовляють увесь асортимент жіночого одягу. Костюми, блузи, сукні, спідниці – ось яке вбрання пропонує покупцям це підприємство. Та незважаючи на непогані показники, працівники фабрики зізнаються: працювати у нинішніх умовах їм дуже важко. Вихід зі скрутної ситуації закарпатські легкопромівці шукають за кордоном.

«Український виробник, який працює у легкій промисловості, зараз перебуває у дуже тяжкому становищі. Якщо ми хочемо завезти тканину з-за кордону, то стикаємося з такою кількістю перешкод, що легше відмовитися від свого наміру, – родповідає комерційний директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» Людмила Щербатова. – Принаймні, все робиться для того, щоб ми завозили якнайменше потрібних товарів. Тканину ми купуємо за невеликою вартістю, але отримуємо значно дорожче – буває, що ціна зростає вдвічі!»

Людмила Щербатова та продукція Ужгороської швейної фабрики

«З українських матеріалів нічого обрати»

Матеріали для виготовлення вбрання сюди завозять з Угорщини та Італії, адже від Ужгорода до Європи – рукою подати. «Хочемо трошки відрізнятися, тому в Одесі стараємося не купувати тканини. Саме там закуповують матеріали більшість наших виробників. Тканини там, переважно, турецькі», – розповідає пані Щербатова. За її словами, турки дуже добре налагодили свою систему поставки тканин до України, відтак у розпорядженні багатьох наших підприємств опиняються однакові турецькі тканини. Закарпатські ж виробники виступають проти такого «дублювання» матеріалів і прагнуть здивувати своїх покупців виробами з інших, не настільки «розтиражованих» тканин.

А от матеріали українського виробництва закарпатцям не до вподоби. «У нас є Луцький шовковий комбінат, Чернігівське підприємство з виробництва тканин… Але українські тканини досить специфічні – ми хочемо шити одяг з більш сучасних матеріалів, – відзначає Людмила Щербатова. – За кордоном існує дуже великий вибір тканин, а з українських матеріалів навіть нічого обрати – все одне й те саме»…

Секонд хенд – конкурент

Наша співрозмовниця скаржиться, що шити одяг в Україні взагалі дуже важко: перепони не завершуються «накрутками» ціни тканини на митниці. «Зарплати у нас невеликі, тож одразу зростає ціна одягу. Разом із тим, нам доводиться виготовляти свою продукцію в умовах конкуренції з секонд-хендом, який просто заполонив нашу нішу», – каже Людмила Щербатова.

Тож підприємству нічого не залишається, як продавати свої вироби за кордоном. Закарпатський одяг «на ура» розкуповують у Франції, Німеччині, Італії та Англії. «Наша фабрика працює якісно, тож у нас відшивають свої вироби відомі фірми – наприклад, ми шиємо одяг MOSCHINO», – додає пані Щербатова. Іноземні фірми роблять ужгородському підприємству замовлення, наші швачки відшивають вироби та надсилають готову продукцію замовникам – так виглядає виробничий ланцюг, до якого вже звикли в Ужгороді. Тож на бирках речей «розкручених» брендів вряди-годи можна зустріти надпис «Made In Ukraine».

До речі

На Ужгородській швейній фабриці працюють 400 людей. З них 290 кроять та шиють вироби. На підприємстві є 2 дизайнери, але пані Щербатова зазначає, що хотіла би бачити більше дизайнерів із сучасним підходом до створення одягу. Зарплата швачки підприємства складає 2 тисячі гривень.

Протягом одного року швейна фабрика випускає 30 тисяч виробів для українських споживачів. Це – лише 20% від виготовленої продукції. Решту виробів фабрика шиє для закордонних модниць. В Україні вироби Ужгородської швейної фабрики представлені торговою маркою «Парада».

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

***

Подяка:

Готовясь поехать в Турцию, не забудьте поискать в интернете полезную информацию об этой стране и отзывы туристов. вам очень пригодятся!

Метки: