«Ми всіх боїмося»
Українські легкопромівці розповіли, чому нам так важко знайти товари вітчизняного виробництва у магазинах
Сьогодні у столиці відбулася прес-конференція «Чому made in Ukraine – не для українців». Звісно, ми не могли пропустити заходу з такою назвою, тож побували на конференції і спробували знайти відповідь на озвучене запитання. Представники нашої легкої промисловості скаржилися на долю, але ще більше – на податкову систему, яка скручує їх по руках і ногах.
Життя легкопромівцям псують високі податки. Саме через них із українськими підприємствами не хочуть мати нічого спільного торгові представники. «Вони приходять на підприємства з однаковими пропозиціями: дайте нам товар під реалізацію, і, можливо, колись, якщо він продасться, ми повернемо вам гроші. А якщо не продасться – повернемо товар, – розповідає голова правління Укрлегпрому Валентина Ізовіт. – Нормально працювати з нашими підприємствами торговцям не вигідно, адже ця співпраця приречена перебувати у правовому полі (тобто, сплачувати усі податки)».
Нелегальним одягом торгувати легше
Представники торгівлі надають перевагу імпортним товарам: завозять їх напівлегально, та ще й розміщують у торговельних точках приватних підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Між «спрощеними» 200 гривнями на місяць і повноцінним оподаткуванням – велика різниця. Тож легкопромівці пропонують навести лад у торгівлі – це, мовляв, допоможе українським товарам потрапляти до українських прилавків.
Інша справа – партнерські відносини із західним ринком. Наших виробників сировини та матеріалів добре знають у країнах Європи завдяки якісній продукції та прозорим схемам продажу. А в Україні так не можна – значно легше торгувати дешевим одягом сумнівної якості, аніж спробувати налагодити співпрацю з вітчизняними підприємствами.
50 тисяч гривень – на перевірку
Ще одна перепона у роботі українського виробника – нескінченні податкові перевірки. Вони вимагають не лише сил, а й певних коштів. «У податковому законодавстві закладений принцип: якщо під час перевірки виникає спірне питання (яке може мати подвійне трактування), то перевірники мають приймати сторону платника податків», – каже віце-президент Камвольно-суконної компанії «Чексіл» Дмитро Попов. Але дива не стається, і більшість спірних питань чомусь вирішується на користь податківців. Подібні штрафи, за словами пана Попова, складають левову частку усіх платіжок підприємств.
«Ті умови, у яких ми зараз працюємо, називаються податковим рабством. Ми винні всім, ми всіх боїмося, – переконаний директор ТОВ «Ярослав» Олександр Барсук. – Одна перевірка може коштувати 50-100 тисяч гривень – стільки пропонують заплатити податківці». За словами пана Олександра, у Києві необґрунтованих штрафів майже не буває, тож вести бізнес тут трохи легше. Але підприємства, розташовані у провінції, змушені «грати» за «правилами» місцевих податківців.
Китай не спить
Водночас, генеральний директор столичного шкірзаводу «Чинбар» зазначає: зараз можна позбутися проблем із податковою лише за одну гривню. «У нас нещодавно була негарна перевірка, і ми змогли відкупитися однією гривнею», – хвалиться він. Мова йде про тимчасову «поблажку»: до 30 червня цього року підприємцям дозволено сплачувати одну гривню за одне порушення податкового законодавства. Ця норма діє лише перші півроку з моменту набуття чинності нового Податкового кодексу (з 1 січня цього року), поки підприємці не вивчать усі податкові новації.
Але окрім податкових «подачок», нашим виробникам потрібна суттєва підтримка. Вони в один голос говорять: якщо держава не хоче підтримувати вітчизняного виробника, їй доведеться платити величезні кошти іноземцям, які вже полонили ринок одягу та взуття в Україні. Мовляв, монополіст цього сектору – Китай – вже почав піднімати ціни на свою продукцію. Коли вся країна опиниться у пастці дорогих китайських виробів, спонсорувати нашу легку промисловість буде вже пізно.
До речі
За офіційними даними, нині у легкій промисловості України працюють 96 тисяч людей. Двадцять років тому зайнятість у цьому секторі сягала 700 тисяч працівників.
Середня заробітна плата працівника легкопрому – 1360 гривень, у той час як загалом у промисловості України – 2600 гривень на місяць.
Більше половини вітчизняних підприємств легкої промисловості зараз – збиткові.
Метки: одяг українських виробників