Чарівних шарфів від Vtilennya більше не буде

Кожен шалик був витвором мистецтва

В українському Інтернеті важко знайти закохану у хендмейд людину, яка би не знала Vtilennya. Цей проект вже давно підкорив нас чудовими валяними шаликами та авторськими блокнотами, зібраними з ручного паперу. Проте не так давно слід Vtilennya буквально зник зі всесвітньої мережі: спочатку перестала існувати сторінка у ЖЖ, а згодом «згас» і сайт цього проекту. Нині поціновувачі ручної роботи можуть прочитати на ньому лише одну фразу: «Втілення перевтілюється». Ми зв’язалися з авторкою проекту – поеткою, дизайнеркою та рукодільницею Вікторією Черняхівською і спитали, що ж сталося із Втіленням.

Вікторія ошелешила нас прикрою інформацією: такого Втілення, як раніше, вже не буде. Але поділилася й гарними новинами: проект все ж таки виживе, хоча й змінить формат. Головна втілювачка мрій вітчизняного хендмейд-простору пояснила, чому саме вирішила «зав’язати» з шарфами. «Спершу це було дуже цікаво. Але згодом творчість почала перетворюватися на ремесло. Тобто, якщо на початку я могла три дні поспіль займатися одним записником, обшивати намистинками обкладинку, вишукувати індійський папір в квіточку, придумувати легенду виробу, везти його на інший край міста сфотографувати на тлі особливого пейзажу – щоб це був справжній витвір мистецтва, то з часом все почало ставати більш буденним і приземленим, – розповіла вона. – Одна річ – хобі під настрій, інша – робота, якою треба займатися щодня, систематично, щоб вона ще й приносила прибуток окрім задоволення».

Ніжність і гармонія

«Яка ж я валяльниця?»

До того ж, піти на «відчайдушний крок» Вікторію змусило питання свого позиціонування. «Мене цікавить і література, і дизайн, і анімація. А зосередившись на рукодільному проекті, я немовби відклала у бік решту своїх зацікавлень, – сказала мисткиня. – І приміром, приходжу на запис ранкового телешоу, щоб показати ведучим, як із вовни валяти намистинки. Потім в титрах програми читаю: «Вікторія Черняхівська, валяльниця». Агов, яка ж я валяльниця? Я вся з себе творча, а тут мене наче на місце ставлять»…

Схожа ситуація виникла на книжковому ярмарку, де Вікторія Черняхівська проводила майстер-клас із лиття паперу. «Стою я на стенді, руки – у мисці розмоченої газетної маси, а на сцені під протилежною стіною виступає музичний гурт «Zapaska». Я на них дивлюся, немовби в пісні «на теплоходе музыка играет, а я одна стою на берегу»: от у них – справжнє мистецтво, музика, почуття! А що я – газету розмочую?..»

Блокноти від Vtilennya закохували у себе з першого погляду

«Я почала втілювати не свою мрію»

Роздуми над цими випадками підштовхнули авторку проекту Vtilennya до думки, що займатися треба тією справою, в якій справді хочеться рости і розвиватися, а не у тій, яка існує, «аби погратися». «Якщо хтось мріє бути папірником, або палітурником, або дизайнером аксесуарів – це чудово, але це не моє, – каже Вікторія Черняхівська. – Нещодавно в рукодільній спільноті прочитала думку, що займатися ручною роботою і створювати красиві речі – це архетипна мрія кожної другої жінки. І коли дивлюся на деяких знайомих, як вони захоплено валяють, в’яжуть, вишивають – або фотографують, верстають сайти, пишуть статті – бачу, що вони «горять» в цьому… Я ж уже зрозуміла, що почала втілювати «не свою» мрію».

За словами нашої співрозмовниці, формат виготовлення шарфів та блокнотів ручної роботи був цікавим їй протягом двох років. Впродовж цього під назвою Vtilennya побачили світ близько сімдесяти шарфів та ста записників. «Зараз же на сайті http://vtilennya.com висить заставка «Втілення перевтілюється», і я не можу сказати, що саме це буде, – посміхається мисткиня. – У будь-якому разі – те, що знову здаватиметься мені казковим і вартим розвитку, те, чому я не дозволятиму перетворитися на обридлу роботу»…

Палітурки у блокнотів були і валяні, і шиті

До речі

Як народилося Vtilennya? Вікторія Черняхівська зізнається, що ніколи не планувала пов’язувати свою діяльність із рукоділлям, хоча й часто створювала речі для себе та рідних. «Але коли закінчувала навчання в Інстутуті журналістики, зрозуміла, що не хочу працювати за фахом. Міркувала, чим зайнятися натомість, – розповідає вона. – Найцікавішою ідеєю мені видалося організувати своє видавництво. Але в той час мій знайомий поет Олег Романенко заснував видавничий проект «Маузер» (http://mauzer.biz)  він же й видав мою першу поетичну збірку. Тоді я подумала, що немає сенсу кожному мати по видавництву. Мене зацікавив папір ручної роботи, і найбільше надихав досвід киянина Сергія (http://mymailto.livejournal.com). Від паперу цікавість перейшла на палітурну справу, й ідея власноруч зшивати незвичайні книжки та блокноти видалася спокусливою».

Ще одним поштовхом до створення Vnilennya став запис у ЖЖ знайомої нашої співрозмовниці, яка вирішила розпочати власну справу і створювати прикраси. «Ви можете бачити її надзвичайно красиві вироби на сайті , – уточнює Вікторія Черняхівська. – Словом, власну казку я уявила, придумала їй ім’я – Vtilennya – як втілення мрій, втілення себе в творчості. Продумала, що саме виготовлятиму: блокноти ручної роботи і шарфи (бо дизайн одягу мене також цікавив). Зосередилася на ручній роботі, на матеріалах, техніках і вивчила «ринок» навколо»…

Наостанок пропонуємо нашим читачам ось такий вірш від Вікторії Черняхівської:

Вірш Вікторії Черняхівської "Весна"

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

***

Подяка:

Ищете квартиру или офис возле Киева?поможет вам найти дома, квартиры, а также любую коммерческую недвижимость!

Метки: в'язання, валяння, шиття