Кияни побачать цікавий ландшафтний дизайн

Столична виставка квітів, яка традиційно відкриється напередодні Дня незалежності України, цьогоріч відбудеться вже у п’ятдесят п’яте. Схили Співочого поля знову заповнять десять чарівних квіткових композицій від різних районів Києва. Нинішня виставка буде присвячена мистецтву вишивки: вона називатиметься «Річка вишиванок». Озеленювачі з усіх районів Києва мудрують над композиціями вже два місяці. Робота з ландшафтного дизайну закипіла ще на початку червня, відколи міська влада затвердила тему виставки. Сьогодні ми зазирнемо до Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Оболонського району (районної філії «Київзеленбуду») і подивимося, як народжуються неймовірні квіткові композиції.

У кабінеті ландшафтного дизайнера Світлани Кузнєцової дуже світло. Навколо видніються зображення квітів, з радіоприймача лунає лагідна музика. Обов’язковий елемент багатьох робочих місць – комп’ютер – відставлений набік. Натомість, велику частину столу займає ескіз майбутньої композиції. Пані Світлана остаточно визначилася зі своїм «дітищем» місяць тому: з того часу прораховує пропорції ескізу та підбирає квіти, аби вдало втілити свою ідею на землі.

Світлана Кузнєцова зі своїм цьогорічним «дітищем» – ескізом квіткової композиції

«Квіткова композиція нашого району називається «Мамина вишиванка». Орнаменти, у яких буде оформлена ця робота, характерні для Київщини, Чернігівщини та Середнього Подніпров’я, – розповідає дизайнер. – До ескізу я підібрала епіграф, який додає йому емоцій.

З цього епіграфа зрозуміло, що у нашій квітковій композиції будуть п’яльця, за допомогою яких триває процес вишивання, – продовжує Світлана Кузнєцова. – Мати ми зображувати не будемо, адже тут в кожного є свої асоціації та спогади… А от рядок «Літа, неначе птахи, пролітають» ми вирішили втілити в ескізі: вишивати будуть саме птахи». Пташок-рукодільниць працівники ландшафтного дизайну виготовлять з очерету, тож пір’я буде геть як справжнє.

Композиція з квітів Оболонського району на виставці квітів буде велетенська. Її діаметр – приблизно чотирнадцять метрів. Центральним об’єктом композиції стануть квадратні п’яльця, на які нібито натягнуто вишивку. Розмір п’ялець теж вражає: три на три метри. «Такі квадратні п’яльця наші бабусі використовували в особливих випадках: коли права і ліва частини візерунку (як у сорочці) мали бути постійно перед очима, щоб уникнути асиметрії», – пояснює «мати» проекту. На п’яльцях буде красуватися рослинний нагрудний орнамент, притаманний сорочкам. «Коли дівчата не носили намиста, але все одно хотіли виглядати урочисто, то вбиралися у вишиванки з багатим нагрудним орнаментом, який не потребував додаткових прикрас і прикрашав дівочі груди», – каже наша співрозмовниця.

Світлана Кузнєцова каже, що її головним завданням було показати любов, закладену в орнаментах, за допомогою мови квітів. «Композиція об’єднує ідеї, характерні для українського побуту: материнське тепло, родинну гостинність (їх символізують коровай і букет квітів), а також любов до праці (вишивка). Тож у нашій композиції будуть присутні і гостинність, і працьовитість», – з гордістю каже дизайнер.

Як народжуються квіткові композиції

Кожен район Києва має свій шматочок землі на Співочому полі: фахівці-озеленювачі вже вивчили свої «наділи» напам’ять. Але для того, щоб створити ескіз майбутньої композиції, дизайнеру потрібна фотографія «власного» зеленого схилу. «Коли народжується первинна концепція композиції, я малюю пензликом по фотографії, – розкриває таємниці пані Світлана. – Ця техніка для мене дуже близька».

Ескізи та проекти ландшафтний дизайнер робить самотужки, а потім обговорює їх з колегами – з директором та головним інженером підприємства. «Під час таких нарад ми разом коригуємо роботу, щось у ній змінюємо… Кінцевий варіант композиції затверджується лише після узгодження зі співробітниками. – каже Світлана Кузнєцова. – Роблячи ескіз, я враховую наші можливості: чи можемо ми зробити відповідні столярні роботи, об’ємні елементи… Також «програмую» композицію під ті рослини, які ми можемо виростити». До речі, усі квіти, які використовують у своїй творчості працівники «Київзеленбуду», вони ж і вирощують. Насіння, переважно, закуповують за кордоном, але проростають рослинки вже в Україні.

На робочому столі пані Світлани лежить великий кольоровий альбом з різноманітними орнаментами української вишивки, проте дизайнер зізнається: візерунок для композиції допоміг підібрати Інтернет. «Зараз у Всесвітній мережі є дуже багато інформації про вишивку: можна знайти детальний опис орнаментів з усіх регіонів. Крім того, «вишивальні» знання можна отримати у Музеї Івана Гончара та Музеї під відкритим небом у Пирогові, де міститься інформація про усі «типажі» народних орнаментів».

Робота з ландшафтом

Скільки квітів піде на «Мамину вишиванку» – ще невідомо. Якби це була традиційна за масштабом композиція, озеленювачі витратили би на неї десь сорок  тисяч квітів. «Проте цього разу у нас буде дуже щільна та кропітка робота з орнаментом, тому нам треба буде використати дрібненькі квіти – у півтора-два рази менші, ніж ми беремо зазвичай. На нашу роботу піде на 20-30% більше квітів, ніж зазвичай», – переконана пані Світлана.

Квіткову композицію Оболонського району висаджуватимуть дванадцятеро людей (разом з кураторами, робота яких також необхідна, їх буде п’ятнадцять). Зазвичай, висадку квітів для формування композиції «зеленбудівці» починають у перший числах серпня. Цей процес триває два-три тижні: працівники втілюють дизайнерський ескіз з 8-ої години ранку до 5-ої вечора. Якщо за квітковою композицією правильно доглядати (вчасно поливати та берегти від граду), вона може простояти аж до заморозків.

«Зеленбудівцям» вже відомі композиції-«конкуренти» «Маминої вишиванки»: інші райони Києва також вже визначилися зі своїми проектами. Пані Світлана не відзначає жоден з них. «З ескізу рано робити висновки. Зробити ескіз з гарним зображеннями можуть навіть студенти-першокурсники, – каже вона. – Але виконати його виважено і продумано – так, щоб можна було без перешкод втілити композицію у життя – непросто. Так можуть зробити, можливо, дві людини зі ста. Тож за ескізами краще не судити: давайте дочекаємося їхнього втілення, і тоді будемо вирішувати, яка композиція – найкраща».

До речі

Світлана Кузнєцова знає про магнетизм вишивки з власного досвіду. Ця справа її настільки зацікавила, що з-під голки дизайнера вийшли дві вишиті картини: одна з них виконана хрестиком, інша – гобеленовим швом. Улюблена «озеленювальна» тема відобразилася і у вишитих роботах пані Ірини, тож на них зображено пейзажі з квітами.

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

Метки: вишивка