Писанка на 483 мільйони
Вражаючий проект будівлі-писанки чекає на спонсорські кошти
Вже тридцять років над київськими пагорбами височіє постать суворої жінки з мечем та щитом – її називають Батьківщина-Мати. Але символ радянської епохи далеко не всіх киян задовольняє своїм художнім виконанням: їм подавай новий архітектурний символ! Вітчизняні архітектори посилено працюють над цим питанням і пропонують громадськості вподобати проект велетенської писанки зі світлодіодною оболонкою. Ми вирішили детальніше розповісти вам, якою бачать архітектори 44-поверхову «Писанку».
Де?
Будівлю-писанку пропонують розташувати на Південному мисі Рибальського півострова.
Як виглядає?
У центральній частині будівлі встановлюють світловий колодязь. Всередину порожнього простору цього колодязя на різних рівнях виходять майданчики у вигляді соняшників, у яких будуть розташовані ресторани. Навколо атріуму розташовані тридцять сім корисних поверхів будинку. Вони розділені на вісім рівнів, між якими містяться технічні поверхи – протипожежні перепони.
Що всередині?
З другого до шостого рівня розташуються п’ятиповерхові офісні рівні. На сьомому рівні буде готельний комплекс, елітну частину якого (дванадцять триповерхових пентхаусів) виокремлено у восьмий рівень.
Які ліфти?
Панорамні і… криві Точніше, такі, що рухаються за похилими лініями, а не за прямими.
Скільки місця?
Загальна комерційна корисна площа складає 310 тисяч квадратних метрів (торговельні майданчики – 28800 квадратних метрів, кінотеатри, боулінги тощо – 9600 квадратних метрів, ресторани та інші заклади громадського харчування – 6900 квадратних метрів, офісні приміщення – 224000 квадратних метрів, готельний комплекс – 29500 квадратних метрів, рівень пентхаусів – 12 000 квадратних метрів).
Скільки це коштує?
Попередня вартість реалізації проекту – 483 мільйони доларів. З них на інтерактивну фасадну оболонку, яка світитиметься у темряві, пропонують витратити 47 мільйонів доларів. Один квадратний метр будівництва «Писанки» має коштувати півтори тисячі доларів.
Вам здається, що це – дорого? «Батько» проекту радить порівняти з вартістю будівництва західних аналогів (архітектурних символів): там ці цифри сягають трьох-чотирьох тисяч доларів за квадратний метр. «Порівняно невисоку вартість будівництва споруди такого рівня можна пояснити використанням технологій та продукції виключно українського виробництва, – розповідає Директор АМ «Архіматика» Олександр Попов. – Наприклад, складні просторові металеві конструкції можна виготовити на суднобудівних заводах Миколаєва, а окремі високотехнологічні елементи – на авіазаводі імені Антонова».
Шкода, але поки що Писанка не може постати на Дніпрі через брак коштів. Проте автор проекту наголошує: самоокупним не може бути жоден окремий архітектурний символ у світі. «Однак на рівні міста, завдяки залученню туристів, вкладені у будівництво гроші можуть повернутися значними прибутками», – каже пан Попов, наводячи у приклад успішні проекти: Ейфелеву Вежу у Парижі, музей Гугенхайма у Більбао та Оперний театр у Сіднеї.
«Гідний поваги та наслідування приклад іспанського міста Більбао. Завдяки правильній стратегії та амбіційним планам, сіре промислове місто, заховане на узбіччі Європи, повторило трюк Барона Мюнхгаузена, буквально, витягнувши себе з болота. Державна компанія «Bilbao Ria 2000» на чолі з самим мером міста залучила приватні інвестиції та без урядових дотацій здійснила цілу низку успішних містобудівних проектів», – відзначає Олександр Попов.
Ну а нам до Більбао ще далеко: вітчизняні багатії не поспішають вкладати свої кошти у будівництво національного значення. Поки проект залишається жити лише на папері, столиця продовжує обростати численними розважальними центрами, на які завжди знаходяться гроші…
* Усі фото - з сайту «Архіматики»