Принаймні, поки що

Над музеєм згустилися хмари

Інформація про кардинальні зміни у Музеї народної архітектури та побуту, яка днями з’явилася у Всемережжі, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. На весь Інтернет пролунали «наполеонівські» плани нібито працівників музею: мовляв, у Пирогові почнуть розводити коней, овець, курей та кіз, вирощувати пшеницю й навіть випікати з неї хліб. А ще, там начебто хочуть відкрити музеї вишиванки, писанки та гончарства. Про те, що ж насправді відбувається у Музеї під відкритим небом, нам розповів заступник головного редактора журналу «Музеї України» Олександр Кочубей.

«Індіанські старійшини» не хочуть змін

«Коли весь світ дізнався про проблеми музею, до нас приїхала ціла делегація іноземних експертів – фахівців музейної справи з Європи. Вони два тижні вивчали стан справ у Пирогові. Після цього видали звіт на двісті сторінок: у цьому документі були розписані рекомендації для музею». Саме ці рекомендації деякі працівники пера чомусь сприйняли за «план дій»: так з’явилася інформація про реформи. Насправді ж до цього музею – ой, як далеко.

«Музей народної архітектури та побуту має відображати матеріальну культуру народу та його побут. За таким зразком успішно працюють європейські музеї. Наприклад, у шведському музеї працівники вирощують місцевих тварин та займаються народними ремеслами. Відвідувачі, потрапивши до цього комплексу, можуть поспостерігати за цими процесами, побачити, як був налаштований побут пращурів, – каже пан Кочубей. – У нас цього немає: Пирогів – наскрізь прогнилий. Це найпотворніший і найжахливіший зразок музею побуту».

За словами музеєзнавця, усі проблеми закладу – через неефективне керівництво. «Нині справами музею керують «індіанські старійшини», які не хочуть нічого змінювати: ці люди хочуть займатися лише наукою. Але навіщо науці сто п’ятдесят сім гектарів землі з унікальними спорудами і пам’ятками?», – дивується Олександр Кочубей. А й справді: науковий відділ музею, звісно, потрібен, але хтось же має опікуватися експонатами комплексу – неповторними архітектурними спорудами з різних куточків України…

Пирогівські коні не винні у занепаді музею, але їм у цій історії теж відведено трохи місця. Справа в тому, що декілька коників, які колись розважали відвідувачів Пирогова, несподівано… зникли. Зараз їх розшукує спеціальна комісія, яка обіцяє покарати винних у цьому «фокусі».

«Цвинтар архітектури та побуту»

Музею під відкритим небом нещодавно пропонували спонсорські кошти: один благодійний фонд настільки перейнявся долею Пирогова, що розщедрився аж на п’ятнадцять мільйонів гривень. Та благодійники отримали «гарбуза» від музею: заклад, який перебуває у не найкращому стані, відмовився від допомоги. Справа в тому, вважає Олександр Кочубей, що тоді довелося би проводити ремонтні роботи «прозоро»: відповідно, шукати підрядні організації, з якими треба було би «поділитися» грошима.

А тепер музейна «верхівка» лишень час від часу розводить руками: «грошей немає, тому й не рятуємо музейний фонд». «Вони кажуть, що будинки перебувають у такому стані, бо зараз важко знайти працівників, які би могли перекласти старовинні дахи. Але ж чомусь «Мамаєва слобода» таких фахівців знайшла… І брати Клички знайшли – вони побудували собі цілий хутір», – апелює наш співрозмовник.

На думку пана Кочубея, Музею народної архітектури та побуту є колосальні можливості, які зараз ніхто не використовує. «Реформи можуть початися тоді, коли у музеї буде адекватне керівництво. А поки що це – цвинтар архітектури та побуту, – не приховує емоцій музеєзнавець. – Якщо все-таки з’являться якісь зрушення, я сам подарую музею двох решетилівських баранців та п’ятьох овечок. Знаю також багатьох людей, які погодяться віддати декількох своїх волів та кіз заради цієї справи».

*Фото з сайту doba.ua

***

Спонсор запису:

Любите путешествовать, но не хотите тратить много денег на отели? Можно , так что насчет ночевки можно не переживать!