У Музеї Івана Гончара відкрилася виставка виробів зі шкіри народної майстрині Любові Маковійчук-Гумен «Покутська тобівка»

Тобівка - традиційна торбинка покутців

Цим незвичним словом на Покутті називають шкіряні торбинки, які місцеві мешканці носять і у бідні, і у свята. На виставці представлені не лише тобівки: майстриня також виготовляє чарівні панно та картини зі шкіри, обкладинки для книг, жіночі пояси та череси. Ці речі хочеться відчути на дотик, тож працівники музею ледве встигають «відганяти» від експонатів зацікавлених «обмацувачів».

Любов Маковійчук-Гумен зі своїми виробами

Любов Маковійчук-Гумен мешкає у селі Попельники Снятинського району, що на Франківщині. Там вона народилася, звідти й почала творити. «Коли пасла корови, завжди ліпила якісь глечики з глини. Але коли приходила неділя, я тішилася найбільше: наші люди йшли до церкви у кептариках, постолах – усі були дуже гарно вбрані. Я відчувала, що ці речі – надзвичайні, думала, як можна зробити таку красу», – згадує майстриня. Після закінчення школи вона вступила до Косівського технікуму народних художніх промислів ім. Касіяна – вирішила займатися художньою обробкою шкіри. Відтоді пані Любов не розлучалася з улюбленим матеріалом.

Жіноча сумочка "Ромб"

Для виготовлення шкіряної краси майстриня використовує опойок – вичинену шкуру молочного теляти. «Спочатку я брала для своїх виробив шкіру «кустарного» виробництва: сама її доробляла, вичинювала, дофарбовувала, підмальовувала акриловими фарбами… Потім почала купувати у Росії, а згодом, коли розпався Радянський Союз, відкрила для себе непоганий завод нефарбованої шкіри у нашому Болехові», – каже пані Любов. Вона бідкається, що зараз цей завод викупили італійці: «чорну» роботу роблять українці, а от результати цієї праці вивозять за кордон.

Шкіряна обкладинка для книги

Жодних станків чи іншого чудернацького обладнання для тиснення шкіри Любов Маковійчук-Гумен не використовує. Її інструменти – це ніж, ножиці та пробійники, які й допомагають надати шкірі бажаного рельєфу. «Шкіряна» творчість потребує різних витрат матеріалу, залежно від сезону. «Протягом зими у мене може піти 10-15 квадратних метрів шкіри, а протягом літа – 1-3 метри, – розповідає майстриня. – Коли я роблю більш творчу роботу, використовую менше шкіри, але вкладаю у неї більше душі та часу». 

Ділова сумка

Першу тобівку пані Любов виготовила ще 1978 року. Відтоді цей автентичний виріб заполонив її серце. «Форма тобівки мені дуже сподобалася ще з самого початку творчості, тому зараз я від неї відштовхуюся, – каже майстриня. – Звісно, роблю й інші різновиди сумок, але у їхній основі – та сама покутська тобівка».

***
Спонсор запису:

Собираетесь в водное путешествие или на рыбалку? Не забудьте о : лодочные моторы suzuki вам пригодятся!

Метки: вироби зі шкіри