Львівський художник Лев Скоп вже багато років реставрує ікони стародавньої дерев’яної церкви у Дрогобичі

Церква Святого Юра у Дрогобичі

Цієї ночі пожежа забрала в нас ще один старовинний храм. Полум’я знищило дерев’яну церкву XVII століття, розташовану у селі Переволочна Буського району, що на Львівщині. Нині у Львівській області залишилося декілька сотень деревяних церков, і про одну з них ми розкажемо сьогодні. Церква Святого Юра у Дрогобичі, датована XV-XVIІ століттями, причаровує багатим іконостасом та настінним розписом від підлоги до стелі, який зображує різноманітні біблійні сцени.

Іконостас церкви

Старенька фарба, якою розписували стіни цього храму, поступово потускніла, тож зараз внутрішню оздобу церкви намагаються оновити. Час від часу до Дрогобича приїжджає художник, викладач Львівської академії мистецтв Левко Скоп: він бере пензель з фарбами та починає реставрувати ікони, не шкодуючи свого часу.

Левко Скоп на відкритті виставки творчого об'єднання "Кактус" у Києві

«Я ніколи не буду їх реставрувати!»

«Випадкового нічого не буває. Одного разу, 1986-го року, я зайшов до церкви святого Юра. Побачив ті розписи і подумав: «Боже, я ніколи не буду їх реставрувати!» Тоді я працював в іншій організації, займався іншими проектами, тому до моїх планів не входила реставрація розписів у цій церкві, – згадує митець. – А через півроку трапився такий різкий життєвий поворот, що я знову опинився у цій церкві. Понині реставрую ці ікони».

Реставрація старовинних образів змушує Левка Скопа забути не лише про час, а й про відстань. «Я не прив’язуюся до територій. Для мене Львів і Дрогобич – це те саме, що у Києві перейти з Арсенальної до Майдану Незалежності, – зізнається він. – Тож проблеми переміщення не існує: я вже п`ятнадцять років реставрую цей розпис, пишу про нього статті та книжки. Видання збірників – дуже важлива для мене річ: якщо людина приходить до церкви, вона має й прочитати про її історію, дізнатися додаткову інформацію з книг».

Багатий не лише іконостас, а й настінний розпис

На одну ікону може піти рік

Львівський митець реставрує ікони у майстерні, до якої від церкви – рукою подати. «На реставрацію однієї ікони може піти і півроку, і навіть рік, – каже він. – Бувають дуже складні ікони… Але є й такі, які можна реставрувати дуже скоро: розчистив, зміцнив основу й пофарбував… А взагалі, час залежить від того, як піде робота. Буває, так важко йде, що просто себе ненавидиш… Це ніби робити операцію хворому».

Водночас, художник не вважає реставрацію образів роботою. Каже, може, для когось так і є, але для нього це – насолода, помножена на відповідальність. «У самій церкві святого Юра є ще одна церква – нагорі. Тільки до того другого поверху можна дістатися лише драбиною, яку спеціально приставляють у таких випадках, – ділиться таємницею Левко Скоп. – От якщо ви підніметеся нагору, то побачите таку красу!.. Там багатющий розпис і іконостас! Їх я теж реставрую».

Стіни розписані до самого верху

«Я не можу без цього жити»

Про Лева Скопа вам розкаже будь-хто з музею «Дрогобиччина», до складу якого входить церква Святого Юра. Мовляв, приїжджає сюди один дивний чоловік, який реставрує ікони власним коштом. І фарби купує самотужки, і транспортні витрати на себе бере… Пан Левко на такі слова дещо нітиться. «Як ви щось дуже любите, то не говорите про гроші, правда ж? Я не можу без цього жити… – каже він. – Піду куплю фарби, куплю хімію, але не роблю з цього проблеми: мені це подобається! Не знаю, чи можна тут навести такий приклад, але це все одно, коли людина йде на риболовлю, а її за це ще й медаль дають».

Художнику медаль і не потрібна: реставраційна робота й без того благодатна. «Коли не буваю у цій церкві довгий час, то в мене починаються глюки, – зізнається Левко Скоп. – В академії мистецтв я вчу студентів, та вони йдуть геть: на когось мав надію, а він мене підвів… Люди – це люди. А тут – ікони…»

Біблійні сюжети зображені своєрідними "коміксами"

До речі

Перші згадки про церкву Святого Юра датовані 1496-им роком. З того часу, під час нападів татар, храм двічі згорав. Врешті, було вирішено привезти до Дрогобича церкву з села Надіїв, що біля міста Долина Івано-Франківської області. З її матеріалу 1657-го року збудували нинішню церкву. Іконостас, який зараз реставрує пан Скоп, з’явився у церкві у 1659-1666 роках; його створив Стефан Медицький. Тридцять п’ять років тому церкву було зачинено та відкрито музей «Дрогобиччина». Проте нині у храмі таки правлять служби: це відбувається декілька разів на рік, у найбільші християнські свята.

Розпис відобразив навіть подружжя меценатів, які допомагали церкві (праворуч)

***

Спонсор запису:

Затевая реставрацию дома, не забудьте поменять кровлю.- наилучший материал для современного дома!

Метки: живопис