«Каштан підказує, що з нього зробити»

Ми звикли не звертати уваги на каштани, які підкидає нам під ноги природа. А от у руках майстрині Валентини Федишиної ці коричневі кульки перетворюються на справжні витвори мистецтва! Киянка з технічною освітою має дуже незвичне хобі: вона вирізає з плодів каштана гарненькі скульптурки. В інтерв’ю нашому сайту пані Валентина розповідає про особливості створення каштанів з людським обличчям та про власний досвід різьблення… чайною ложкою!

- Валентино Олексіївно, коли у вас з’явилося це неординарне захоплення?

- Я почала займатися цим дуже давно – сорок п’ять років тому. Тоді навчалася у технікумі радіоелектроніки на Львівській площі. Навколо технікуму росло дуже багато каштанів, тож каштанами була засипана вся земля Перший каштан я вирізала зовсім випадково: просто йшла вулицею, підняла каштан і вирішила зробити з нього щось гарне. Перед тим пробувала займатися різьбою по дереву – вирізала ложечки. Тож каштан піддався мені одразу.

- Ви десь вчилися основам різьби?

- Спеціальної освіти у мене немає: просто я завжди любила малювати, ліпити якісь скульптурки з пластиліну…

«Каштан – це чудовий матеріал»

- Каштан потребує якоїсь обробки перед різьбленням? Як взагалі виглядає ваш творчий процес?

- Спочатку збираю свіжі каштани, мию їх та чекаю, поки підсохнуть. Розглядаю кожен окремо і вигадую, що з нього можна зробити. Каштан вже сам по собі може підштовхнути мене до якоїсь ідеї: він може бути схожий на слоника чи на чиєсь обличчя… Коли образ вже спав на думку, видаляю з частини каштана коричневу шкірку і починаю вирізати зображення. Найтонші лінії наношу тільки тоді, коли каштан вже повністю висохне (на це в домашніх умовах іде місяць).

- Після різьблення покриваєте каштани чимось? Бачу, вони трохи блищать…

- Раніше, коли виріб вже був готовий, я покривала його клеєм ПВА. Але потім чомусь цей клей зіпсувався (у продажу зараз вже не той ПВА, що був колись), і я вирішила покривати каштани прозорим лаком для нігтів.

- Обравши образ майбутнього виробу, ви одразу починаєте вирізати чи, можливо, робите ескізи, замальовки?

- Ні, я не роблю жодних замальовок – ріжу одразу.

- З якими інструментами працюєте?

- В основному, працюю за допомогою медичного скальпеля.

- А ті різці, якими різьблять дерево, для каштанів не підходять?

- Для роботи з каштанами потрібні надзвичайно тоненькі різці. Тому ті інструменти, якими працюють з деревом, далеко не завжди підійдуть для різьби каштанів.

- Скільки можуть зберігатися каштанові скульптури?

- У мене досі є мої перші каштани. Правда, вони дещо потемнішали, але усі риси збереглися. А загалом, каштан – це чудовий матеріал: він не розбивається, коли падає на підлогу.

«Різьбила чайною ложкою по цеглі»

- Скільки каштанових витворів ви вже зробили?

- Небагато – біля ста. Коли сімя розрослася дітьми та онуками, я не могла приділяти різьбі багато часу, тому поступово закинула це хобі. Кілька років тому знову взялася за справу: тепер активно беру участь у різних виставках, показую людям свої роботи…

- Чиї портрети більше любите робити – чоловічі чи жіночі?

- Краще виходять чоловічі портрети. У чоловіків грубіші риси обличчя, тож можна зробити портрет людини з «колоритним» великим носом або ще якоюсь цікавою рисою…

- А робили колись портрети своїм знайомим?

- Робила співробітниці портрет з каштану – він ще й досі у неї зберігається. А ще, колись я зробила декілька портретів своїх колег на цеглинах. Знайшла матеріал у дворі на роботі. Цегла, мабуть, містила дуже багато піску, тому різьбити по ній було надзвичайно легко. Інструментів у мене тоді під рукою не було, тож різьбила чайною ложкою Співробітникам їхні портрети сподобалися, тож вони усі позабирали їх додому. Мені жодного не залишили, хоча портретів було штук п’ять…

«Діти думали, що так і треба»

- Що ще любите різьбити з каштанів, окрім портретів?

- Голови тварин: собачки, кізки, кролика… Є у мене і каштан-слоненятко – його було робити найлегше. Справа в тому, що сам каштан підказує, що з нього зробити. Наприклад, він нагадує слоника і «натякає», де мають бути передні ноги, де – задні і де – хобот. Те саме – з маленькою дитиною: каштан може нагадувати маля, згорнуте в утробі матері.

- Як до вашого екзотичного хобі ставиться родина?

- Раніше мої діти думали, що так і треба Нібито кожна мама має різьбити каштани. Вони лише зараз зрозуміли, що це – щось незвичне, коли я почала брати участь у виставках.

- Кажуть, каштани – дуже корисні і смачні. Ви колись пробували їх на смак? Чи використовуєте їх лише як матеріал для творчості?

- Ні, не пробувала… Одного разу торкнулася каштана язиком, і зрозуміла, що він – неїстівний…

P.S. Якщо ви знаєте про існування майстра, який також займається різьбою по каштанах, будь ласка, поділіться лінком на його роботи. Ну а поки що в нас є підозра, що таке хобі має лише одна людина – Валентина Федишина

Будемо вдячні за ретвіти!

(с) made-in-ukraine Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

***

Подяка:

Любите ли вы Судак так, как любим его мы? Если любите, то вы сможете узнать самые свежие новости из жизни этого прекрасного города!

Метки: рідкісні техніки