У Національному Музеї українського народного декоративного мистецтва, що у Києві, відкрилася виставка легендарної майстрині гобеленів Людмили Жоголь

Людмила Євгенівна творить майже шістдесят років. Протягом цього часу вона зробила чотириста робіт, які зачарували не одне покоління поціновувачів прекрасного. На її гобеленах зображені квіти, дерева та листочки: від природної тематики майстриня не відступає ні на крок.

«Так у мене склалася творчість – все роблю квітами. І жаль – квітами, і радість – квітами… На цій виставці є одна моя «чорнобильська» робота: чорні вигорілі дерева, а на передньому плані – кущі. Цей гобелен називається «Перша чи остання трава?» Тобто, це можуть бути залишки трави або ж навпаки – відновлення живого. Я схиляюся до другого варіанту, – каже мисткиня-оптимістка. – А ще, у мене є гобелен «Будяк». Це – мій автопортрет, бо така я вже є»…

«Сірі люди відійдуть»

Невгамовна мисткиня, попри солідний вік (вісімдесят років – це не жарти!), не полишає улюбленої справи. Більше того – вона навчає мистецтву гобелену молодь. У Київському державному університеті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Бойчука вона працює завідувачкою кафедри. «Серед молодих людей талантів вистачає, – ділиться мисткиня. – Мої студентки виготовляють неймовірні гобелени!»

Людимла Євгеніївна не підтримує захоплення сучасним мистецтвом: каже, що здебільшого воно несе негатив. Інша справа – квіткові гобелени: подивишся на такий – і увесь смуток минеться. «Мине якийсь час, «сірі» люди відійдуть, і талант переможе, – переконана Людмила Жоголь. – Український гобелен обов’язково житиме і ставатиме все більш популярним».

«Навіщо вам жінка на гобелені?»

Частину робіт Людмили Жоголь вже неможливо знайти: гобелени, які колись прикрашали громадські зали, бібліотеки та готелі по всій країні, нині опинилися у приватній власності. «Мій великий гобелен (двадцять вісім квадратних метрів), який прикрашав хол готелю «Русь», тепер висить вдома у нового власника: він купив готель разом з усім начинням», – розводить руками майстриня. Отже, про популярність гобеленового мистецтва сперечатися не доводить: роботи забирають «з руками і ногами»!

Вистачає в Людмили Євгенівни й заможних замовників. «Одного разу привели до мене молодого, дуже «крутого» бізнесмена, і він показав мені проект свого ліжка. Хотів гобелен, який би покривав спинку цього ліжка. На цьому гобелені просив зобразити голу дівчину, – згадує мисткиня. – Я кажу: «Ви лягаєте до ліжка з гарною живою жінкою, то нащо ж вам ще й жінка на гобелені? Давайте я краще зроблю квітковий гобелен». А йому подавай «оголену» роботу, та й все! То я відмовилася від цього: навіть якби він запропонував величезні гроші, не зробила би такого гобелену».

Найдорожча премія

Попри величезний творчий доробок та всеєвропейське визнання, Людмила Жоголь залишається досить сором’язливою людиною. На відкритті виставки Людмила Євгенівна попросила гостей не згадувати про те, що цьогоріч її номінували на найвищу державну нагороду у галузі мистецтва – Шевченківську премію. Та нашим відвідувачам не завадить про це знати

Шевченківський комітет вже відсіяв багато учасників змагання: далі переможця обиратимуть з таких фіналістів:

1) Павло Вольвач (автор поетичної збірки «Триб»);

2) Володимир Рутківський (історична трилогія для дітей «Джури»);

3) Василь Шкляр (роман «Чорний Ворон»);

4) Роман Горак і Микола–Ярослав Гнатів (автори літературознавчого й біографічного видання «Іван Франко»);

5) Олександр Яковчук (композитор Концерту для скрипки з оркестром, Концерту для віолончелі з оркестром та «Обробки українських народних пісень» для мішаного хору a capella);

6) Роман Кофман (диригент циклу концертів «Великі імена», «Всі симфонії Моцарта», «Український авангард»);

7) Микола Дядюра (диригент);

8 ) Анатолій Солов’яненко (театральний режисер);

9) Оксана Крамарева та Сергій Магера (виконавці головних партій вистави «Норма» Національного театру опери і балету імені Шевченка);

10) Лідія Забіляста (виконавиця головної партії у спектаклях «Ярослав Мудрий» Майбороди, «Турандот» Пуччіні, «Бал–маскарад» Верді);

11) Ростислав Держипільський (автор вистав «Солодка Даруся» і «Нація» Івано–Франківського обласного академічного музично–драматичного театру імені Івана Франка);

12) Олег Мінько (цикл живописних творів);

13) Віктор Сидоренко (мистецький проект «Гравітація часу» – «Аутентифікація», «Левітація «Новий ковчег», «Деперсоналізація»);

14) Майстер гобеленів Людмила Жоголь.

До речі

Виставку гобеленів Людмили Жоголь у Національному Музеї українського народного декоративного мистецтва можна відвідати до 20 лютого. Адреса музею: Київ, вул. Мазепи, 21, корпус 29.

***

Спонсор запису:

Если вам срочно понадобились дешевые авиабилеты - купите . На специальном сайте можно узнать цены на авиабилеты и даже забронировать их!

Метки: ткацтво